Казачество Москвы Отечество. Вера. Служение.

УГКЦ отработанный материал

С детства мы видели сказки, слышали таинственные истории, когда их герои продавали свою душу дьяволу за земные богатства и блага в этой жизни, и, получая их, оставались обманутыми. Таким отработанным материалом для США, после любвеобильных объятий, стал геополитический религиозный материал – националистические «Церкви», а в данном случаи УГКЦ.

Говоря словами духовенства локальной этноцеркви Украинской Греко-католической Церкви (УГКЦ), период майдана это ее «духовный ренессанс», «духовный расцвет», так как «на майдан людей вывел Святой Дух». Все эти года они ожидали своего времени «всі ці буремні роки ми очікували весь цей час… щоб ліс шумів від мотузок повішених на них комуністів» , (слушать проповеди УГКЦ https://youtu.be/T8Br2h_VrSU , https://youtu.be/AjGLLiCuQLo ).

Так вот, время их пришло, желание исполнилось, «земля под ногами горит», уже и «слава» к их «героям» пришла, УГКЦ как не когда при власти, это самая «украинская церковь» комментируемая везде в укроСМИ.  Открыты новые епархии, и новые приходы, прекрасно работают миссионерские службы. Но при все своей самопиарности, триумфальности, роста статистики (приходы, епархии), существуют глобальные проблемы в лоне этой «церкви», о которых не принято говорить в слух. Это отток населения не меньше чем на Востоке, разрушение семей в связи выезда за рубеж на заработки, ассимиляция верующих его как в ЕС и так и в РФ, перемена вероисповедования, из-за нищеты вымирания населения. Доказательство этого, то, что в СМИ выползают финансовые скандалы на приходах из-за невозможности прихожанами платить церковные взносы. Более опасной тенденцией остаются процессы глобализации на Западной Украине, чем на Востоке, а с ним дух духовного омертвления, владеет более дух потребительства чем у «совков», плотнее входят «европейские ценности».  

Я совсем не радуюсь, но уже не тот небывалый уровень религиозности, что был хотя бы 10 лет назад, не говоря то, что внутренние реформы УГКЦ ослабили этот религиозный дух: ослабели строгость постов, а в некоторые дни их отменили, сократили службы. Духовное пространство души прихожан стали заполнять навой религией – этнофилитизмом. Это русофобный заказ Рима и США. Все это ведет к неминуемой катастрофе как в лоне этой «церкви», так и в Украине.

Люди убегают за рубеж, и не только из-за войны; социальный геноцид, нарушение прав, грабеж предпринимателей, криминогенная обстановка, не работы и т.д., И, в большинстве уезжают все ж таки в «ненавистную» «Рашку» в ту же ее Сибирь, что бы хоть как то прокормить свои семьи. Ведь по статистике там больше выходцев именно с Западной Украины чем отдельно с Центральной, или Восточной. А имея такой стратегический ресурс в глубинке РФ для врагов России, так и не получилось создать волну недовольства и антироссийского партизанского настроя. В «Бессмертном полку» были видны надписи на украинском «батя мы тебя не предали».

Пропаганда Гебельса дает сбои. Почему? Люди непосредственно видят правду и живут реалиями совсем не русофобской пропагандой, а те, кто недавно приехал, пелена со временем спадает. Люди устали от коричневой фашистской чумы, устали от войны и прекрасно понимают, что теперь Россия — это их Родина-дом, где соблюдаются права и свободы граждан, где возможно прокормить свою семью. Конечно же, не все идеально, и мене как обывателю социальных сетей приходилось видеть, как в среде украинских националистов, так и в русских либералов пытались и пытаются породить волну вражды у русских патриотов к «поголовно наглым хохлам», или наоборот ненависть у несчастных беженцев к «зверям» русским. Но им так это и не удалось! Теперь в каждом храме Божьем РПЦ МП в обязательном порядке молиться за страждущих на Украине.

Попытки УГКЦ и раскольников УПЦ КП, через свои религиозные организации породить революцию или поддержку русофобии в РФ не увенчались успехом. Даже русские католики, хоть и не многочисленные, открещиваются от УГКЦ, говорят: «не путайте нас с ними, мы не чего не хотим иметь с ними общего, мы не украинские фашисты». Мне не один раз приходилось общаться с соотечественниками малой Родины, когда они говорили: «мне стыдно иногда показывать свой паспорт, где написана приписка Ивано-Франковск или Ровно, мне стыдно, что я был украинским греко-католиком, которые организовали братоубийство на Украине и экспортируют в народ фашизм». И это не комплекс неполноценности, а принимать и жить реальностью мира, желание исправить своих заблудших соотечественников, принести покаяние.

Весьма интересный факт, что когда началась мобилизация населения в АТО, то именно с Тернопольской и Ивано-Франковской области выехало в Сибирь около 11 автобусов мужчин призывного возраста, даже дали взятку харьковским таможенникам что бы их быстро пропустили. Назад пока возвращаться не собираются. Оставайтесь братья, мы вас принимаем, и, вы нам не мешаете, ибо Россия свободная страна, не участвуйте в братоубийстве, не позорьте наших общих предков.

Известной по майданному стишку «Не когда мы не будем братьями» греко-католической «поэтессы» Анастасия Дмитрук, ее парень от АТО сбежал в Россию, она в Москве родила от него маленького «ни по духу, ни по матери небрата». А одиозная мисс Ольга Значкова, которая ходила с плакатом по майдану "Не хочу в ТС, хочу кружевные трусики и ЕС», нашла теперь роботу в России.

Жители окраины Руси, в РФ прекрасно ассимилируются, принимают каноническое православие и даже при ностальгических воспоминаниях о своей малой Родине, при пении прекрасных народных малоросских песен, в разговоре с «шо» -каньями, чувствуют себя на много лучше, чем сегодня те же граждане РФ на Украине.

Сейчас, когда просмотреть СМИ-ресурсы УГКЦ, то можно заметить, что уровень русофобских и милитариских материалов приутих. Отработанному материалу уже не дают заказ. Об этом явно и прямо заявил Апостольский Нунций Ватикана в Украине архиепископ Клаудио Гуджеротти в интервью о ситуации на Украине на «Радио Ватикана». Вот его часть: «Необходимо также сказать, что по политическим причинам не модно говорить об Украине, потому что это земля, которая углубила трудности, которые существовали между Соединенными Штатами и Европой с одной стороны и Россией — с другой, поставив шах обоим сторонам. Поэтому говорить об этом — это как говорить о собственных неудачах. И я не думаю, что это молчание является полностью спонтанным: в том смысле, что Украина, которая очевидно вращалась в зоне Российской Федерации, решила, также под давлением, без сомнения, западных сообществ, обратиться в направлении Европы и Соединенных Штатов. Был феномен Майдана, поэтому было фактическое отделение от России, со всеми вытекающими последствиями с точки зрения экономики. Но с другой стороны, по разным причинам, которые долго объяснять, Запад не занял место России, чтобы попытаться облегчить жизнь людей здесь. Поэтому в данный момент Украина потеряла на всех (двух) фронтах.»

Стоит отдавать отчет, что от болезни русофобии и православнофобии УГКЦ не исцелились. Впереди еще ждет очень горькое испытание, не только для традиционных «патриотических» церквей Украины, но и для канонической УПЦ МП. Когда ее (УГКЦ) голос был в авангарде политической востребованности, как выразился Нунций Клаудио «феномен майдана» на который УГКЦ имела большое влияние, то они не использовали весь этот патриотический потенциал и силу нации в направлении утверждения благочестия и борьбы с проявлением негативных глобалистических, безбожных, нравственно разрушающих тенденций в обществе. Силы были потрачены на «ветряную мельницу» - мнимого «агрессора» и на разжигание братоубийственной войны. Вместо Евангельской дружбы народов, был экспортирован в души бандеро-фашизм, в духовном плане это язычество-сатанизм, это и есть этнофилитизкая ересь, осуждена Константинопольским Собором в 1872 году.

Заказ выполнен! Желто-голубой цвет от унитаза до иконы распространен, Бандеру канонизировали, символика гитлеровцев – символ дивизии СС «Галичина» везде в быту, русофобия –официальный культ, для священности братоубийства ноги АТОшкам моют «епископ» УГКЦ, их так же в храмах рисуют на иконах, «Укропская» икона Богоматери существует, греко-католические депутаты в Верховной Раде за садомские законы проголосовали.  Все хотят в ЕС! Пора получить евросчастье. Где оно? Заключение с дьяволом союза, выполнения заказа в замен на евросчастье, закончился обманом: страна и ее экономика разрушены, братоубийство, русофобия, сократилось население, геноцид, межрелигиозная война и т.д. Страна получила от ЕС евросадомские законы и отчуждение, разрушение, долги, разочарование. Теперь это отработанный материал для США, ЕС, как бы ни сказать немножко по-другому, но воздержусь, а в духовном плане еще интерес антихриста к ней не потерян, так и у Христа.  Ребята с УГКЦ, говоря словами вашего Нунция «мода на вас прошла» ну и что вы получили?

Видя те тенденции, по которым катиться Украина, не трудно предположить, что будет на много хуже, чем в ЕС с правами верующих и в возможностях жить по традиционным ценностям. Будет, что голос исторических местных украинских традиционных церквей в защите семейных ценности, в борьбе за нравственность совсем неслышен властью, так же как это происходит в демократических и «цивилизованных» странах ЕС. Там священников, судят за отказ венчать извращенцев, налагают за это штрафы, в школах и на зданиях снимают кресты и иконы, чтобы ни обидеть иноверцев. Папа просит прощение у извращенцев, молиться в мечети и т.д. И, в это Гетто богоотступления, как цивилизационный выбор, со всей силой и агрессией (убивали инакомыслящих верующих) агитировали и загоняли вступить «патриотические церкви» УГКЦ, РКЦ, УПЦ КП, УАПЦ, протестантские секты. Поэтому и заслуженное наказание Божие пришло на нашу Родину, такими молитвами перед дьяволом как «слава героям» (братоубийцам), «москалів на ножі», «смерть ворогам» и т.д., вы вымолили заслуженную власть – убийц, воров, преступников, извращенцев, иностранцев.  Хотелось бы искренне и с гордостью сказать: «Слава Украине!», но «Слава…» по молитвам и деятельности УГКЦ пришла только к кладбищу.  По официальным данным ООН Украина одна из самых бедных и быстро вымирающих стран мира.

Для верующих моей Родины хочется сказать евангельские слова «по плодам их познаете их, кто они» (Мф. 7:20), «Были и лжепророки в народе, как и у вас будут лжеучители, которые введут пагубные ереси и, отвергаясь искупившего их Господа, навлекут сами на себя скорую погибель.» (2 Петра 2:1). Благодаря УГКЦ именно это мы и наблюдаем на Украине.

Автор: протоиерей Олег Трофимов, доктор богословия и магистр религиоведения. 

УВАЖАЕМЫЕ ЧИТАТЕЛИ! Автор статьи протоиерей Олег Трофимов, патриот Новороссии, из-за гонений лишен имущества, жилья, места служения, нуждается в вашей помощи.  Карта Сбербанка России: 676196000086178580

 

 

УГКЦ відпрацьований матеріал.

 

З дитинства ми бачили казки, чули таємничі історії, коли їх герої продавали свою душу дияволу за земні багатства і блага в цьому житті, і, отримуючи їх, залишалися обдуреними. Таким відпрацьованим матеріалом для США, після велелюбних обіймів, став геополітичний релігійний матеріал – націоналістичні «Церкви», а в даному випадку УГКЦ.

Говорячи словами духовенства локальної этноцеркви Української Греко-католицької Церкви (УГКЦ), період майдану це її «духовний ренесанс», «духовний розквіт», так як «на майдан людей вивів Святий Дух». Всі ці роки вони чекали свого часу «всі ці буремні роки ми очікували цю годину... щоб ліс шумів від мотузок повішених на них комуністів», (слухати проповіді УГКЦ https://youtu.be/T8Br2h_VrSU, https://youtu.be/AjGLLiCuQLo).

Так от, час їх прийшов, бажання виповнилося, «земля під ногами горить», вже і «слава» до їх «героям» прийшла, УГКЦ як ні коли при владі, це сама «українська церква» коментована скрізь в укроЗМІ. Відкриті нові єпархії, і нові парафії, прекрасно працюють місіонерські служби. Але при всій своїй самопиарності, тріумфальності, зростання статистики (парафії, єпархії), існують глобальні проблеми в лоні цієї «церкви», про які не прийнято говорити вголос. Це відтік населення не менше ніж на Сході, руйнування сімей у зв'язку виїзду за кордон на заробітки, асиміляція віруючих як в ЄС, так і в РФ, зміна віросповідання, із-за убогості вимирання населення. Доказ цього, те, що в ЗМІ виповзають фінансові скандали на парафіях із-за неможливості парафіянами платити церковні внески. Більш небезпечною тенденцією залишаються процеси глобалізації на Західній Україні, ніж на Сході, а з ним дух духовного змертвіння, володіє більш дух споживацтва ніж у «совків», щільніше входять «європейські цінності».

Я зовсім не радію, але вже не той небувалий рівень релігійності, що був хоча б 10 років тому, не кажучи про те, що внутрішні реформи УГКЦ послабили цей релігійний дух: ослабли строгість постів, а в деякі дні їх скасували, скоротили служби. Духовний простір душі парафіян стали заповнювати навою релігією – этнофілитизмом. Це русофобне замовлення Риму і США. Все це веде до неминучої катастрофи, як у лоні цієї «церкви», так і в Україні.

Люди тікають за кордон, і не тільки із-за війни; соціальний геноцид, порушення прав, грабіж підприємців, криміногенна обстановка, немає роботи і т. д. І, в більшості їдуть все ж таки в «ненависну» «Рашку» в ту ж її Сибір, що б хоч якось прогодувати свої сім'ї. Адже за статистикою, там більше вихідців саме з Західної України ніж окремо з Центральної чи Східної. А маючи такий стратегічний ресурс у глибині РФ для ворогів Росії, так і не вийшло створити хвилю невдоволення та антиросійського партизанського настрою. У «Безсмертному полку» були видні написи українською «батя ми тебе не зрадили».

Пропаганда Гебельса дає збої. Чому? Люди безпосередньо бачать правду і живуть реаліями зовсім не русофобської пропагандою, а ті, хто нещодавно приїхав, пелена з часом спадає. Люди втомилися від коричневої фашистської чуми, втомилися від війни і чудово розуміють, що тепер Росія це їх Батьківщина-будинок, де дотримуються права та свободи громадян, де можливо прогодувати свою сім'ю. Звичайно ж, не все ідеально, і мені як відвідувачу соціальних мереж доводилося бачити, як в середовищі українських націоналістів, так і в російських лібералів намагалися і намагаються породити хвилю ворожнечі у російських патріотів до «поголовно нахабним хохлам», або навпаки, ненависть у нещасних біженців до російських «звірів». Але їм так і не вдалося! Тепер у кожному храмі Божому РПЦ МП в обов'язковому порядку молиться за стражденних на Україні.

Спроби УГКЦ і розкольників УПЦ КП, які через свої релігійні організації породити революцію або підтримку русофобії в РФ не увінчалися успіхом. Навіть російські католики, хоч і не численні, відхрещуються від УГКЦ, кажуть: «не плутайте нас з ними, ми не чого не хочемо мати з ними спільного, ми не українські фашисти». Мені не один раз доводилося спілкуватися зі співвітчизниками малої Батьківщини, коли вони говорили: «мені іноді соромно показувати свій паспорт, де написана приписка Івано-Франківськ, або Рівно, мені соромно, що я був українським греко-католиком, які організували братовбивство на Україні і експортують в народ фашизм». І це не є комплекс неповноцінності, а приймати і жити реальністю миру, це бажання виправити своїх заблудлих співвітчизників, принести покаяння.

Вельми цікавий факт, що коли почалася мобілізація населення в АТО, то саме з Тернопільської та Івано-Франківської області виїхали в Сибір близько 11 автобусів чоловіків призовного віку, навіть дали хабар харківським митникам що б їх швидко пропустили. Поки повертатися не збираються. Залишайтеся браття, ми вас приймаємо, і, ви нам не заважаєте, бо Росія вільна країна, не беріть участь у братовбивстві, не ганьбіть наших спільних предків.

Відомою по майданному віршику «Не коли ми не будемо братами» греко-католицька «поетеси» Анастасія Дмитрук, що її хлопець від АТО втік у Росію. Вона в Москві народила від нього маленького «ні по духу, ні по матері небрата». А одіозна міс Ольга Значкова, яка ходила з плакатом по майдану "Не хочу в ТС, хочу кружевні трусики і в ЄС», тепер знайшла роботу в Росії.

Жителі окраїни Русі, в РФ чудово асимілюються, приймають канонічне православ'я і навіть при ностальгічних спогадів про свою малу Батьківщину, при співі прекрасних народних малоросских пісень, в розмові з «шо»-каньями, відчувають себе на багато краще ніж сьогодні громадяни РФ на Україні.

Зараз, коли переглянути ЗМІ-ресурси УГКЦ, то можна помітити, що рівень русофобських і милитариских матеріалів втих. Відпрацьованому матеріалу вже не дають замовлення. Про це відверто і прямо заявив Апостольський Нунцій Ватикану в Україні архиєпископ Клаудіо Ґуджеротті в інтерв'ю про ситуацію на Україні на «Радіо Ватикану». Ось його частину: «Необхідно також сказати, що з політичних причин не модно говорити про Україну, бо це земля, яка поглибила труднощі, які існували між Сполученими Штатами і Європою, з одного боку, і Росією — з іншого, поставивши шах обом сторонам. Тому говорити про це — це як говорити про власні невдачі. І я не думаю, що це мовчання є повністю спонтанним: в тому сенсі, що Україна, яка очевидно оберталася в зоні Російської Федерації, вирішила, також під тиском, без сумніву, західних спільнот, звернутися в напрямку Європи і Сполучених Штатів. Був феномен Майдану, тому було фактичне відокремлення від Росії, з усіма витікаючими наслідками з точки зору економіки. Але з іншого боку, з різних причин, які довго пояснювати, Захід не зайняв місце Росії, щоб спробувати полегшити життя людей тут. Тому в даний момент Україна втратила на всіх (двох) фронтах.»

Варто усвідомлювати, що від хвороби русофобії і православнофобії  УГКЦ не зцілилися. Попереду ще чекає дуже гірке випробування, не тільки для традиційних «патріотичних» церков України, але і для канонічної УПЦ МП. Коли її (УГКЦ) голос був в авангарді політичної затребуваності, як висловився Нунцій Клаудіо «феномен майдану» на який УГКЦ мала великий вплив, то вона не використала весь цей патріотичний потенціал і силу нації в напрямку утвердження благочестя і боротьби з проявом негативних глобалістичних, безбожних, морально руйнівних тенденцій у суспільстві. Сили були витрачені на «вітряний млин» - уявного «агресора» і на розпалювання братовбивчої війни. Замість Євангельської дружби народів, був експортований в душі бандеро-фашизм, в духовному плані це язичництво-сатанізм, це і є этнофілітизькая єресь, засуджена Константинопольським Собором в 1872 році.

Замовлення виконано! Жовто-блакитний колір від унітазу до ікони поширений, Бандеру канонізували, символіка гітлерівців – символ дивізії СС «Галичина» скрізь у побуті, русофобія – офіційний культ, для священності братовбивства ноги АТОшкам миє єпископ УГКЦ, їх так само в храмах малюють на іконах, «Укропская» ікона Богоматері існує, греко-католицькі депутати у Верховній Раді за садомські закони проголосували. Всі хочуть в ЄС! Пора отримати евросчастьє. Де воно? Укладення союзу з дияволом, виконання замовлення в замін на євросчастьє, закінчився обманом: країна та її економіка зруйновані, братовбивство, русофобія, скоротилося населення, геноцид, міжрелігійна війна і т. д. Країна отримала від ЄС євросадомские закони і відчуження, руйнування, борги, розчарування. Тепер це відпрацьований матеріал для США, ЄС, як би не сказати трохи по-іншому, але утримаюся, а в духовному плані ще інтерес антихриста до неї не втрачено, так і Христа. Хлопці з УГКЦ, говорячи словами вашого Нунція «мода на вас минула» ну і що ви отримали?

Бачачи ті тенденції, за якими котитися Україна, не важко передбачити, що буде на багато гірше ніж в ЄС з правами віруючих і в можливості жити за традиційним цінностям. Буде, що голос місцевих українських традиційних церков у захисті сімейних цінностей, у боротьбі за моральність зовсім нечутний владою, так само як це відбувається в демократичних і «цивілізованих» країнах ЄС. Там священиків, судять за відмову вінчати збоченців, накладають за це штрафи, школах та на будівлях знімають хрести та ікони, що б не образити іновірців. Папа Римський просить прощення у збоченців, молитися в мечеті і т. д. І, в це Гетто боговідступлення, як цивілізаційний вибір, з усією силою та агресією (бо вбивали інакомислячих віруючих) агітували і заганяли вступити «патріотичні церкви» УГКЦ, РКЦ, УПЦ КП, УАПЦ, протестантські секти. Тому й заслужене покарання Боже прийшло на нашу Батьківщину, такими молитвами перед дияволом як «слава героям» (братовбивцям), «москалів на ножі», «смерть ворогам» і т.д., ви вимолили заслужену влада – вбивць, злодіїв, злочинців, збоченців, іноземців. Хотілося б щиро і з гордістю сказати «Слава Україні!», але «Слава...» за молитвами та по діяльності УГКЦ прийшла тільки до кладовища. За офіційними даними ООН Україна одна з найбідніших і швидко вимираючих країн світу.

Для віруючих моєї Батьківщини хочеться сказати євангельські слова «по плодах їх пізнаєте їх, хто вони є» (Мф. 7:20), «Були й неправдиві лжепророки, як і будуть між вами лжеучителі неправдиві, що впровадять згубні єресі, відкидаючи викупившого їх Господа, накличуть на себе самі скору погибіль.» (2 Петра 2:1). Завдяки УГКЦ саме це ми і спостерігаємо в Україні.

Автор: протоієрей Олег Трофімов, доктор богослов'я, магістр релігієзнавства.

ШАНОВНІ ЧИТАЧІ! Автор статті протоієрей Олег Трофімов, патріот Новоросії, через гоніння позбавлений майна, житла, місця служіння, потребує нашої допомоги, просимо допомогти. Карта Ощадбанку Росії: 676196000086178580

11 Сентября 2016 723 0

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.